Залиття квартири через неналежний стан даху будинку: хто несе відповідальність

Відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття їх квартир з причини неналежного стану даху будинку несе балансоутримувач житлового будинку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 666/213/16-ц  та встановив, що відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття їх квартир з причини неналежного стану даху будинку несе балансоутримувач житлового будинку та виконавець послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивачі звернулись до Житлово-експлуатаційного об’єднання «Житлово-будівельний кооператив «Д» із позовом про захист прав споживачів, стягнення збитків та зобов’язання вчинити певні дії.

Суть спору полягала в тому, що в період різкого потепління сталося масове таїння снігу у зв’язку із зливовими опадами. В поєднанні з аварійним станом покрівлі над квартирами та над під’їздом житлового будинку потік дах. Внаслідок чого порушені санітарно-гігієнічні норми житлових приміщень квартир, оскільки у приміщеннях квартир підвищена вологість, запах гнилі, на стінах пліснява та грибок; порушена пожежна безпека для мешканців вказаних квартир, оскільки вода потрапляє до внутрішньостінної електропроводки; завдано матеріальної шкоди оселям позивачів, оскільки пошкоджено оздоблення стін та стелі в квартирах. Все це унеможливило проживання мешканців квартир в антисанітарних умовах.

Позивачі неодноразово зверталися з заявами про проведення заміни покрівлі над їх квартирами. Але відповіді від ЖЕО ЖБК «Д» на зазначені заяви не отримували. Позивачі вважають, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по наданню послуг по технічному обслуговуванню житлового будинку ЖЕО ЖБК «Д» порушує вимоги діючого законодавства, чим порушує права позивачів, як споживачів житлово-комунальних послуг.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду, позов про захист прав споживачів, стягнення збитків та зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідальність за завдану позивачам майнову шкоду внаслідок залиття їх квартир з причини неналежного стану даху будинку несе ЖЕО ЖБК «Д», оскільки є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку і прибудинкової території та зобов’язано утримувати в належному технічному стані указаний житловий будинок і проводити його поточний ремонт.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзац третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов’язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов’язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов’язання.

Зобов’язання про відшкодування шкоди – це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов’язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Ухвалюючи оскаржене рішення, суди першої та апеляційних інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшли правильного висновку про доведеність заявлених позивачем позовних вимог.

Крім того, ВС відхилив доводи касаційної скарги стосовно того, що договір від 1 жовтня 2003 року про обслуговування будинків і прибудинкової території не діяв у 2015 році за безпідставністю. Згідно з пунктом 7 договору від 1 жовтня 2003 року договір укладено на період з 1 жовтня 2003 року до 1 жовтня 2006 року і вважається пролонгованим на такий же період, якщо ні одна із сторін за один місяць до його закінчення письмово не заявить про його розірвання. Доказів про розірвання договору матеріали справи не містять.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Джерело