До  огляду  вміщено низку важливих правових позицій Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень упродовж грудня 2020 року, зокрема щодо:

– вирішення питання про зворотну дію в часі закону України про кримінальну відповідальність у випадку кваліфікації дій обвинуваченого, який вчинив кримінальні правопорушення, передбачені статтями 152 та 153 КК, до набрання чинності  Законом України від 1 червня 2010 року № 2295-VI  «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»;

– можливості покладення в основу обвинувачення особи у вчиненні умисного вбивства сукупності належних та допустимих непрямих доказів;

– можливості окремого апеляційного оскарження ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

– визнання істотним порушенням кримінального процесуального закону судового розгляду кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру за участю недієздатної особи та за відсутності її захисника й законного представника.

Предметом розгляду Касаційного кримінального суду також були й інші питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права України, зокрема щодо порушення принципу недопустимості погіршення становища засудженого у разі, коли суд першої інстанції під час нового судового розгляду не звільнив особу від відбування покарання з випробуванням, тоді як у першому вироку цього суду, скасованому апеляційним судом не за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника, обвинуваченому було призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК; впливу кількості членів трудового колективу та часу, упродовж якого особа була членом такого колективу, на вирішення питання про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу.

Верховний Суд