Прокурор оскаржила до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ухвалу місцевого суду, якою особу було звільнено від кримінальної відповідальності за закінчений замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України) у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК України), а кримінальне провадження щодо неї закрито. Крім того, прокурор оскаржила ухвалу апеляційного суду, який залишив без змін судове рішення місцевого суду.

ККС ВС залишив без задоволення касаційну скаргу з огляду на таке.

За змістом ст. 48 КК України в редакції, чинній станом на 28 січня 2020 року (день постановлення ухвали судом першої інстанції), особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, касаційний суд установив, що висновки про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення у зв’язку зі зміною обстановки суд першої інстанції зробив на підставі заявленого захисником обвинуваченої – адвокатом – відповідного клопотання з урахуванням позицій учасників провадження та з дослідженням даних про особу обвинуваченої, зокрема того, що його підзахисна є молодою особою, позитивно характеризується, уперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала вину, щиро розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину.

Водночас місцевий суд врахував наявність обставин того, що особа змінила умови своєї життєдіяльності, які позитивно й суттєво вплинули на неї і свідчать про те, що вона не вчинятиме кримінально караних діянь надалі, а вчинене нею діяння внаслідок зміни обстановки втратило суспільну небезпечність на час розгляду справи.

Урахувавши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість застосування у цьому випадку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, про що навів докладні мотиви в судовому рішенні.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, аналогічну за змістом до його касаційної скарги, на ухвалу суду першої інстанції, проаналізував викладені в ній доводи, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими. Апеляційний суд зазначив, що прокурор у своїй апеляційній скарзі не навів жодної обставини, яка б ставила під сумнів виключно позитивні відомості про особу обвинуваченої. Не погодилася колегія суддів і з твердженням прокурора про те, що офіційне працевлаштування обвинуваченої не є зміною обстановки, належним чином мотивувавши своє рішення.

Зокрема, апеляційний суд зазначив, що відповідно до обвинувального акта та обставин, установлених судом, 29 вересня 2019 року особа з корисливих мотивів, із метою особистого збагачення, вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна. При цьому станом на 29 вересня 2019 року обвинувачена була звільнена з попереднього місця роботи, що підтверджується трудовою книжкою, і зміна обстановки в конкретному випадку саме й полягає в тому, що внаслідок офіційного працевлаштування обвинувачена отримала офіційні джерела доходів. У результаті цього вона, на думку суду, перестала бути суспільно небезпечною.

Постанова ККС ВС у справі № 953/21593/19 (провадження № 51-5619км20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94623743.

Верховний Суд