Скорочення чисельності чи штату працівників: хто має переважне право на залишення на роботі

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При цьому роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду України у справі № 757/5806/20.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» про його звільнення з посади начальника філії та наказ філії «Ц» АТ «Укрзалізниця» про його звільнення; поновити його на посаді начальника філії «Ц» АТ «Укрзалізниця» з 9 січня 2020 року; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 234 741,42 грн; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення його на посаді начальника філії.

Позивач вважає своє звільнення незаконним, оскільки посада керівника філії не скорочувалася, а була фактично перейменована з «начальника філії» на «директора філії», відповідачем порушено вимоги частини другої статті 40, статті 42, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, не запропоновано посаду директора філії, яка була вакантною на час попередження про звільнення, або посаду в АТ «Укрзалізниця», та не враховано переважне право при вивільненні, оскільки його стаж роботи в Укрзалізниці складає 33 роки.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Київський апеляційний суд рішення Печерського районного суду міста Києва залишив без змін. Апеляційний суд постанову мотивував тим, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки АТ «Укрзалізниця» не надано доказів пропонування позивачу посади директора філії.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що, розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з’ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Також ВС зазначив, що відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов’язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника. Реалізація зазначеного обов’язку повинна відбуватися з урахуванням принципу рівності трудових прав громадян і не може бути обумовлена виключно розсудом роботодавця.

Так, встановивши, що посада керівника філії не була скорочена, а змінила назву з начальника філії на директора філії, позивачу не пропонувалася зазначена посада директора філії, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, тому наказ підлягає скасуванню, а позивач – поновленню на роботі на посаді начальника філії.

Верховний Суд залишив рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Джерело