Стосовно порядку виконання судових рішень про перерахунок пенсії та виплати особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Основними проблемами невиконання рішень щодо соціальних виплат є відсутність належного бюджетного фінансування, а також необхідність удосконалення механізму виконання таких рішень.

Під час примусового виконання рішень про зобов’язання органів Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) та Управління соціального захисту населення (далі – УСЗН) вчинити певні дії щодо нарахування/перерахунку пенсій (соціальних виплат) та їх виплати, органами ПФУ та УСЗН сума пенсійних виплат нараховується, але не виплачується у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (до зазначеної категорії рішень належать рішення щодо зобов’язання органів ПФУ та УПСЗН нарахувати та виплатити пенсії, соціальні виплати), та відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, визначено статтями 63, 75 Закону.

Вказаними статтями Закону, зокрема, передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання, а у разі повторного невиконання — накладає штраф у подвійному розмірі та у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що у разі невиконання боржником рішень протягом двох місяців державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку шляхом стягнення коштів з ПФУ та УСЗН.

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі – Порядок № 440).

Цей Порядок розповсюджується на рішення – виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб’єкти (державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства), які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.

Згідно з пунктом третім цього Порядку, рішення подаються до відповідних управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Мін’юсту за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку № 440, заявник подає до органу державної виконавчої служби відповідний перелік документів.

Передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом (пункт 13 Порядку № 440) відповідальною особою на підставі акту приймання-передавання (пункт 15 Порядку № 440).

Інформація станом на 16 травня 2023 року

Міністерство юстиції України