Комітет з питань правової політики на засіданні 1 червня 2023 року розглянув проєкт Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді (реєстр. № 8358 від 13 січня 2023 року), поданий народними депутатами Бабієм Р.В., Вельможним С.А. та іншими народними депутатами.

Так, у законопроєкті запропоновано внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, законів України «Про доступ до судових рішень», «Про Вищу раду правосуддя», якими:

– передбачити можливість надавати повноваження секретаря іншим працівникам апарату суду та можливість дистанційної роботи секретаря;

– встановити, що суд викликає або повідомляє учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання у справі будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому, виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу лише у випадку надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленням;

– передбачити, що підготовче провадження та\або судовий розгляд має бути проведений протягом розумного строку з урахуванням можливості учасників справи взяти участь у розгляді справи;

– розширити сферу застосування письмового провадження у судах всіх юрисдикцій;

– поширити особливості розгляду судових справ, які застосовувалися у зв'язку із введенням карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), також і на період дії воєнного чи надзвичайного стану;

– передбачити можливість дистанційного доступу до автоматизованої системи документообігу суду з використанням власного кваліфікованого електронного підпису судді;

– удосконалити процедуру врегулювання спору за участю судді.

На переконання членів Комітету, реалізація поданого законопроєкту сприятиме реалізації та захисту прав громадян, встановить дієві механізми здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного часу.

Обговоривши положення проєкту, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити законопроєкт за реєстр. № 8358 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за основу.

Комітет також розглянув проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам (реєстр. № 5229), підготовлений до розгляду в другому читанні, та за підсумками розгляду ухвалив рішення: рекомендувати парламенту прийняти його в другому читанні та в цілому у редакції, запропонованій Комітетом.

Законопроєктом пропонується внесення змін до Цивільного і Сімейного кодексів та законів України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно яких буде розширено перелік правочинів, згоду на вчинення яких необхідно буде обов’язково отримати від органів опіки та піклування.

Такий правовий механізм дозволить державному реєстратору здійснювати захист прав дітей та інших осіб при проведенні реєстраційних дій, оскільки, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Члени Комітету розглянули проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини (реєстраційний № 9287 від 11 травня 2023 року), поданий народним депутатом України Фріс І.П. та іншими народними депутатами, і за підсумками розгляду ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України включити його до порядку денного дев’ятої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Законопроєкт розроблений з метою вдосконалення правового регулювання в частині забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Для досягнення мети пропонується внесення змін до законів України «Про нотаріат» і «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», згідно яких передбачається правовий механізм врегулювання правовідносин щодо місця відкриття спадщини, строків прийняття спадщини на тимчасово окупованих територіях або на територіях, де ведуться бойові дії відповідно до положень, які містяться в основному законодавчому акті - Цивільному кодексі України.

Комітет також розглянув проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини (реєстр. № 9288 від 11 травня 2023 року), поданий народним депутатом України Фріс І.П. та іншими народними депутатами, і за підсумками розгляду ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України включити його до порядку денного дев’ятої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Законопроєкт розроблений з метою забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців та врегулювання особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.

У цьому зв’язку, пропонується внесення змін до Цивільного кодексу України, згідно яких передбачається визначити, що за загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, а якщо місце проживання його невідоме або зареєстроване за кордоном, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. Крім того, передбачається правовий механізм оформлення спадкових прав у період дії в Україні воєнного чи надзвичайного стану.

Верховна Рада України