Особа, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, може бути відсторонена від посади на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Якщо працівник не є особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, і відсутнє рішення про його відсторонення від посади, прийняте в порядку ч. 2 ст. 154 КПК України, то наказ роботодавця про відсторонення такого працівника від роботи є незаконним.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Позивача було відсторонено від виконання посадових обов’язків на час проведення слідчих дій без збереження заробітної плати. Наказ виданий у зв’язку з проведенням досудового розслідування в кримінальному провадженні. Позивач зазначав, що йому не вручали повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні.

Суд першої інстанції визнав незаконним і скасував наказ, зобов’язав відповідача виплатити позивачу заробітну плату за час відсторонення від роботи. Вказав, що такої підстави відсторонення, як проведення досудового розслідування за фактом можливої причетності працівника до вчинення кримінального порушення, нормами ст. 46 КЗпП України не передбачено. Відомостей про вручення підозри позивачу немає.

Апеляційний суд змінив рішення суду лише в частині періоду, за який позивачу слід виплатити заробітну плату за час відсторонення від роботи.

КЦС ВС залишив судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін, зробивши такі правові висновки.

Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені ст. 46 КЗпП України.

Відсторонення особи від роботи можливе за наявності передбачених законодавством обставин.

Як на підставу для відсторонення позивача від роботи відповідач посилався на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Таке відсторонення здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше як два місяці. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог ст. 158 цього Кодексу.

У матеріалах справи немає відомостей про те, що позивач підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відповідного рішення про відсторонення від посади в порядку ст. 154 КПК України щодо нього не ухвалювалося. У кримінальному провадженні позивач мав процесуальний статус свідка.

З огляду на викладене суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що наказ про відсторонення позивача від роботи винесений відповідачем без законних на те підстав, у зв’язку з чим скасував його.

Постанова Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 210/3278/22 (провадження № 61-13898св23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/119264963.

Верховний Суд