Консультативна рада європейських суддів Ради Європи прийняла висновок № 21 «Запобігання корупції серед судів»

Консультативна рада європейських суддів Ради Європи 9 листопада 2018 року прийняла висновок № 21 «Запобігання корупції серед суддів».

Корупція серед суддів є однією з основних загроз суспільству та функціонування демократичної держави. Це підриває судову чесність, яка є основою правової держави та фундаментальної цінності Ради Європи. Судова цілісність є першою передумовою ефективності та неупередженості національних судових систем. Це тісно пов’язано із незалежністю суду. Це посилює громадську довіру до судової системи кожної країни а, отже, і до політичної системи держави.

За допомогою цього висновку європейські судді з 47 держав-членів Ради Європи прийняли спільну позицію щодо того, як гарантувати цілісність суддів та боротися з корупцією, як шляхом запобігання спробам корупції в судовій системі, так і через те, що суддя є основним учасником процесу протидії корупції.

Висновок спирається, зокрема, на висновки та рекомендації Групи держав проти корупції Ради Європи (GRECO), зокрема, її доповідь «Профілактика корупції». Члени парламенту, судді та прокурори. Висновки та тенденції» (четвертий раунд оцінювання GRECO). Крім того, у висновку враховується Резолюція (97) 24 про двадцять керівних принципів боротьби з корупцією та Рекомендація Rec (2000) 10 про кодекси поведінки державних службовців, а також Резолюція 2098 (2016) Парламентської асамблеї, Резолюція 1703 (2010), Рекомендація 2019 (2013) та Рекомендація 1896 (2010) про корупцію в суді. Також було розглянуто та враховано висновки Європейської конференції суддів «Судова доброчесність та корупція», організованою CCJE 7 листопада 2017 року в Страсбурзі.

Відповідно до висновку визначення корупції у країнах-членах відрізняється, тож КРЄС пропонує  під поняттям корупція суддів розуміти нечесну, шахрайську чи неетичну поведінку судді для отримання особистої вигоди або користі для третіх осіб.

Причини фактичної корупції варіюються від неправомірного впливу поза судовою гілкою до факторів судової системи та можуть бути об’єднані в кілька категорій: структурних, економічних, соціальних та особистих.

Ефективна запобігання корупції в рамках судової системи в значній мірі залежить від політичної волі у відповідній країні щодо надання інституційних, інфраструктурних та інших організаційних гарантій.

КРЄС відзначає, що важливою гарантією протидії корупції є належна законодавча база, яка повинна забезпечувати незалежність на всіх етапах кар’єри судді: відбір, призначення, переселення, просування, підготовка, оцінка роботи та дисциплінарна відповідальність суддів.

Повага до об’єктивних критеріїв кар’єрного розвитку в судовому порядку має позитивний вплив на зміцнення клімату судової чесності, наголошено у документі.

КРЄС настійно рекомендує не перевіряти перевірки, які виходять за межі загальноприйнятих перевірок кримінальної справи та фінансової ситуації кандидата. У країнах, де відбуваються такі перевірки, їх слід складати відповідно до критеріїв, які можуть бути об’єктивно оцінені. Кандидати повинні мати право на доступ до будь-якої отриманої інформації. Необхідно розрізняти суддів-кандидатів, які вступають до судів та обслуговують суддів.

Компетентні органи повинні завжди забезпечувати судову владу адекватними коштами для достойного та належного виконання своєї місії. Адекватна заробітна плата, пенсії та інші соціальні виплати, контрольоване навантаження, належна робоча інфраструктура та безпека роботи як суддів, так і судових працівників є життєво важливими для легітимності та доброї репутації судової системи. Це також є важливими гарантіями проти корупції в судових органах.

У всіх державах-членах суддям слід надавати сукупність правил керівних принципів етичної поведінки. Вони повинні бути проілюстровані практичними прикладами та супроводжуються офіційною підготовкою з питань етики, а також конфіденційними етичними порадами.

Судові органи повинні надавати консультації в судах та на центральному рівні у цьому відношенні.

Стійка система декларування активів може сприяти ідентифікації та подальшому уникненню конфліктів інтересів у разі прийняття відповідних заходів, а отже, призведе до більшої прозорості в судовому порядку та сприятиме покращенню клімату судової чесності.

Важливо мати надійні правила щодо відводу судді у разі явного або навіть лише потенційного конфлікту інтересів.

Кожен суддя несе персональну відповідальність не тільки за свою поведінку, але і за судову владу в цілому.

Окрему увагу у висновку приділено сприйняттю корупції.

Незначна кількість держав-членів у своїх відповідях на опитувальник повідомила, що сприйняття громадськістю корупції всередині судової системи деяких країн значно перевищує фактичну кількість справ проти корумпованих суддів.

КРЄС вважає, що причини існування суттєвих розбіжностей між фактичною та уявною судовою корупцією полягає, головним чином, в непрозорості, тобто невідкритості судової системи.

Інформаційна політика судової системи ускладнюється обов’язком забезпечити право на справедливий судовий розгляд і повагу до презумпції невинуватості.

Водночас за межами судової системи неправильне поведінка інших професійних груп відіграє важливу роль серед факторів, що ведуть до посилення сприйняття корупції серед суддів. Наприклад, у справах, що розглядаються за участі  прокурорів та адвокатів, які іноді впливають на громадську думку через засоби масової інформації.

Судова влада повинна усвідомити, що критика є частиною діалогу між трьома гілками влади та суспільством в цілому, де вільні та різноманітні медіа грають незамінну роль.

Проте існує чітка межа між свободою вираження поглядів та легітимною критикою, з одного боку, і неповагою та надмірним тиском на судову систему з іншого.

Політики, державні посадовці та ЗМІ, особливо у розгляді справ і під час політичних кампаній, можуть скористатися спрощеними, популістськими або демагогічними аргументами та свідомо дезінформувати громадськість, щоб піддати судову систему безвідповідальній критиці, порушити принцип  презумпції невинуватості.

Отже, це може також створити атмосферу суспільної недовіри у судовій системі і в деяких випадках може порушити принцип справедливого судового розгляду, як це передбачено статтею 6 Європейської конвенції з прав людини (далі – ЄКПЛ).

КРЄС зауважує, що існує кілька механізмів для посилення передумов легітимності та прозорості судової системи, а отже, і довіри громадськості до судової влади. Усі вони можуть бути підсумовані необхідністю активної інформаційної політики, як-от надання загальної інформації про функціонування судової системи та інформування громадськості в тих випадках, коли існує підозра щодо корупції.

КРЄС знову наголосила на важливості у цьому контексті висновку № 7 (2005) про взаємодію судів та суспільства стосовно необхідного діалогу з усіма зацікавленими сторонами в системі правосуддя.

З метою посилення прозорості та довіри громадськості, як зазначено у висновку № 7 (2005), відповідальність суддів полягає у використанні доступної, простої та зрозумілої мови у процесі та у своїх рішеннях.

Голови суддів відіграють важливу роль у підвищенні прозорості своїх судів. КРЄС повторює вищезгадану думку № 19 (2016) і вважає, що інтереси суспільства вимагають, щоб голови суддів інформували громадськість через засоби масової інформації про функціонування системи правосуддя. Це включає в себе і очікувані справи. Іноді швидка та регулярна інформація, яка може бути надана без порушення конфіденційності, є важливою ще до фактичного винесення вироку. Така інформація може бути подана у формі прес-релізу або інтерв’ю.

 У цьому контексті КРЄС вважає, що голови судів та / або прес-секретар (працівники із зв’язків зі ЗМІ) судової влади повинні отримати для цього знання на  практичних медіа-тренінгах.

Проте прозорість та довіра громадськості до судової влади – це не лише робота зі ЗМІ та широкою громадськістю,  це і оцінка учасниками судового процесу. Суддя, який пояснює свої рішення – і в певних випадках – шлях, яким він дійшов висновку, зрозумілим способом, як правило, породжує відчуття справедливого поводження навіть з боку сторони, яка в кінцевому підсумку програла справу.

Крім того, КРЄС вважає життєво важливим для сприйняття прозорої, справедливої ​​та неупередженості судової системи, що судді та приватні юристи, а також прокурори підтримують постійний діалог, ураховуючи їхню різну професійну позицію та роль, з повагою до принципу судової незалежності.

«Тенденція, яка спостерігається в деяких державах-членах, – намагання підірвати системи правосуддя – є реальною загрозою принципу верховенства права та належного функціонування демократичного суспільства», – відзначено у висновку.

Попри будь-які наміри обмежити обґрунтовані коментарі громадськості про роботу судів, роль захисту конституційної позиції судової влади лежить не лише на суддях, а й на представниках виконавчої та законодавчої влади, громадянського суспільства, ЗМІ і так далі. Громадська критика судової влади повинна завжди відповідати вимогам, викладеним у частині 2 статті 10 ЄКПЛ та пунктом 18 CM / Rec (2010) 12.

За повідомленням Прес-центру судової влади України