Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду виключив із судових рішень призначене одному із засуджених додаткове покарання за незаконне заволодіння автомобілем (ч. 2 ст. 289 КК України) у виді конфіскації всього майна, що є його власністю, оскільки в його злочинних діях не було встановлено корисливого мотиву.

Таке судове рішення ККС ВС ухвалив за результатами розгляду касаційної скарги потерпілого на ухвалу апеляційного суду. Згідно з вироком райсуду двоє чоловіків визнані винуватими в тому, що вони, попередньо змовившись, незаконно заволоділи автомобілем. Після цього один із них шляхом підпалу знищив транспортний засіб. Кожен із засуджених отримав по 5 років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є їх власністю. Апеляційний суд змінив вирок, зокрема, виключивши з резолютивної частини вироку рішення про призначення одному із засуджених додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Потерпілий, котрий подав касаційну скаргу, зазначив, що апеляційний суд неправильно застосував норму матеріального права, а саме ч. 2 ст. 289 КК України, санкцією якої додаткове покарання у виді конфіскації майна передбачено як альтернативний, а не обов’язковий вид покарання, і не може призначатися чи не призначатися тільки одному із засуджених, враховуючи, що кримінальне правопорушення було вчинено за попередньою змовою групою осіб.

Як зазначено в постанові ККС ВС, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок, задовольнив апеляційну скаргу прокурора та виключив з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення одному із засуджених додаткового покарання у виді конфіскації майна, мотивуючи своє рішення тим, що наявність у нього корисливого мотиву при незаконному заволодінні транспортним засобом ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду встановлено не було. Тому суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та необґрунтовано призначив особі додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Касаційний суд звернув увагу на те, що, вирішуючи питання про призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву. У цьому кримінальному провадженні апеляційний суд правильно виключив додаткове покарання одному із засуджених.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження, суд, розглядаючи справу в межах пред’явленого обвинувачення, кваліфікував дії іншого засудженого за ч. 2 ст. 289 КК України, але при призначенні покарання останньому неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність у частині призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки в злочинних діях особи щодо незаконного заволодіння транспортним засобом, вчинених у співучасті, корисливого мотиву не встановлено.

Оскільки суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого (ч. 2 ст. 433 КПК України), ККС ВС змінив судові рішення щодо другого засудженого, яких потерпілий не оскаржував.

Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 195/122/16-к (провадження № 51-2101км20) можна ознайомитися за посиланням 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/91571986.

Верховний Суд