Для доведення допустимості результатів негласних слідчих (розшукових) дій мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення.

Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання, постанови, ухвали слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторона захисту та суд можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно таких дій.

До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 233/4604/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік обвинувачувався у тому, що він працюючи на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області, будучи службовою особою отримав від фізичної особи-підприємця неправомірну вигоду на загальну суму 10 000 грн, за непроведення перевірок дотримання податкового законодавства у належному останній магазині.

Суд першої інстанції виправдав особу у зв’язку з недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі прокурор, зокрема, зазначав, що суди безпідставно визнали ряд доказів недопустимими та не дали належної оцінки сукупності зібраних у справі доказів, що підтверджують винуватість особи у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Висновок Верховного Суду

ВС нагадав, що положеннями ч. 1 ст. 87 КПК передбачено, що недопустимим є доказі отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобути завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

Положеннями ч. 12 цієї статті встановлено, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них як докази.

ВС наголосив, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання, постанови, ухвали слідчого судді), оскільки за змістом цих документів сторона захисту та суд можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно таких дій.

Також ВС нагадав, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду  у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к, згідно з яким, якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення ст. 290 КПК.

Та з матеріалів справи видно, що НСРД у вигляді аудіо-, відеоконтролю осіб у цьому провадженні проведено на підставі ухвал Апеляційного суду Донецької області від 5 травня 2017 року. Проте сторона обвинувачення не вжила будь-яких заходів для розсекречення цих увал апеляційного суду.

Тому вказаних ухвал апеляційного суду, які були підставою для проведення НСРД, не було відкрито стороні захисту всупереч вимогам ст. 290 КПК та не було надано суду першої інстанції для дослідження допустимості доказів, отриманих у результаті цих слідчих дій.

За наведених обставин місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення вимог ст. 290 КПК, унаслідок чого протоколи за результатами проведення НСРД у вигляді -аудіо-, відеоконтролю особи від 18 і 22 травня 2017 року з матеріальним носієм інформації правильно визнав недопустимими доказами.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції – без змін.

Джерело