При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 308/4214/18, в якій досліджував питання визначення розміру аліментів на дитину, яка продовжує навчання.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач  звернулася до суду з позовом до відповідача  про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, та суми за навчання.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач є її батьком. Після розірвання шлюбу її батьків вона проживає з матір’ю.

Позивач вказувала на те, що дитина навчається на першому курсі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» на денному відділенні Словацького філологічного факультету та заочно на третьому курсі Ужгородського коледжу культури і мистецтв, бібліотечний відділ. За навчання мати платить  4 000,00 грн за рік навчання.

Також зазначала, що донька не одружена, не працює, вона сама її утримує, а відповідач, її батько, аліменти не сплачує та добровільно надавати допомогу відмовляється, хоча має таку можливість.

Вказувала на те, що відповідач тривалий час успішно займається підприємницькою діяльністю та має у власності рухоме та нерухоме майно, зокрема два магазини, ігрову кімнату та продовольчий міні-маркет. При цьому відповідач нещодавно придбав своїй дочці електромобіль і відпочиває за кордоном.

З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі 6 000 грн до закінчення нею навчання, та половину суми за навчання у коледжі, що становить 2 000 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області  позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму в розмірі 2 тис. грн, що становить половину суми за навчання в коледжі культури та мистецтв.

Постановою Закарпатського апеляційного суду рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з відповідача на користь позивача, дочка якої продовжує навчання, аліменти у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 23 квітня 2018 року, і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС нагадали, що відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання;  3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Також ВС зазначив, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов’язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов’язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У справі, яка переглядається, судом установлено, що позивачка, яка є дочкою відповідача, на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжувала навчання, не працювала, не була заміжньою. Навчання на денній формі позбавляє її можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв’язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

Суд апеляційної інстанції, установивши, що дочка відповідача продовжує навчатися та у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов’язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку.

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Джерело