Постанова ККС ВС щодо замаху на умисне вбивство, вчинене колишнім правоохоронцем

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційні скарги засудженого за закінчений замах на вмисне вбивство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України) та його захисника на вирок апеляційного суду. За вироком місцевого суду особу визнано винуватою в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння (ч. 1 ст. 121 КК України). Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині засудження особи, визнавши її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Верховний Суд дійшов висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи апеляційний суд правильно кваліфікував дії особи за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а доводи у касаційній скарзі засудженого щодо неправильної кваліфікації її дій є безпідставними.

Як видно з матеріалів провадження, суд установив, що засуджений досить обізнаний у питанні застосування зброї, оскільки проходив службу в правоохоронних органах. На ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків він здійснив із пістолета травматичної дії майже впритул, що підтверджується протоколами проведення слідчих експериментів за участю як обвинуваченого, так і потерпілого, два постріли в голову потерпілого, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Після здійснення пострілів чоловік повернувся до своєї квартири, не вжив заходів для надання кваліфікованої медичної допомоги потерпілому. Смерть потерпілого не настала у зв’язку з наданням йому своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги.

Доводи сторони захисту про те, що пістолет, яким чоловік стріляв у голову потерпілого, належить до травматичної зброї з патронами несмертельної дії, що свідчить про відсутність умислу на спричинення ушкоджень, які можуть завдати смерть іншій особі, є необґрунтованими. Засуджений як колишній співробітник правоохоронних органів був обізнаний із загальними правилами застосування травматичної зброї (заборонено стріляти в будь-яку частину голови, шию, груди в жінок і область паху, а також що зазвичай мінімальна дистанція, на якій дозволено оборонятися за допомогою травматичної зброї, становить від 3 м до 3,5 м) та здійснив два окремі одиночні постріли майже впритул у голову потерпілого із травматичного пістолета, який призначений для стрільби лише одиночними пострілами і не має автоматичного режиму ведення вогню, свідомо бажаючи настання смерті потерпілого.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого суду та безпідставними доводи касаційної скарги засудженого про здійснення ним здвоєного пострілу.

Крім того, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив версію захисту про те, що засуджений не мав умислу на вбивство особи. Цю версію правильно визнано безпідставною, оскільки вона суперечить встановленим фактичним обставинам, спростовується показаннями потерпілого та свідків, протоколами слідчих експериментів і висновками експертиз, які в сукупності дають підстави вважати, що в цьому випадку засуджений діяв із прямим умислом на вбивство потерпілого.

Постанова ККС ВС у справі № 552/2171/17 (провадження № 51-1466км20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/93595873.

Верховний Суд