Сільський голова підлягає кримінальній відповідальності за невиконання судового рішення про поновлення працівника на виборну посаду сільської ради (ст. 382 КК України), оскільки відповідно до законодавства України про службу в органах місцевого самоврядування процедура поновлення такого працівника за рішенням суду, що здійснюється сільським головою одноособово, є відмінною від процедури призначення особи на виборну посаду сільської ради, що може мати місце виключно на підставі рішення цієї ради.

Про це йдеться в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, який залишив без задоволення касаційну скаргу захисника особи, котра, обіймаючи посаду сільського голови, не виконала рішення суду, що набрало законної сили, та не поновила іншу особу на посаді секретаря сільської ради, секретаря виконавчого комітету сільської ради.

У касаційній скарзі захисник указав на відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, оскільки до її повноважень як голови сільської ради не належало особисте виконання постанови районного суду, а вказане рішення стосувалося конкретного зобов’язального суб’єкта – сільської ради.

Як зазначив ККС ВС, суд першої інстанції обґрунтовано послався на функціональні обов’язки сільського голови, відповідно до яких він підписує рішення ради та її виконавчого комітету, здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені законом, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів, видає розпорядження в межах своїх повноважень, а також несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Крім того, як правильно встановлено судом, у момент набрання законної сили рішенням суду про скасування рішення сільської ради про дострокове припинення повноважень секретаря сільської ради одночасно припинило своє існування розпорядження сільського голови про звільнення особи з посади. Сільський голова, будучи обізнаним про втрату законної сили рішенням сільської ради, повинен був видати відповідне розпорядження про скасування свого наказу про звільнення особи з посади секретаря сільської ради та своїм розпорядженням поновити останню на цій посаді. Невиконання вказаного обов’язку головою сільської ради підтверджує факт невиконання сільською радою у його особі постанови суду про поновлення особи на посаді секретаря такої ради.

Доводи засудженого та його захисника щодо відсутності складу інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі сторони захисту, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Цей суд дійшов умотивованого висновку про те, що для виконання судового рішення жодних інших рішень будь-яких органів не потрібно, а тому внесення на розгляд сесії сільської ради питання про виконання рішення суду не ґрунтується на законі і є способом уникнення від відповідальності за невиконання рішення суду.

До того ж сільський голова як службова особа є безпосереднім представником сільської ради, у тому числі він повинен здійснювати представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні як керівник та посадова особа в межах наданих йому повноважень, а тому саме він як головна службова особа сільської ради своїм розпорядженням повинен був забезпечити виконання судового рішення про поновлення особи на посаді секретаря цієї ради.

Постанова ККС ВС у справі № 664/2551/18 (провадження № 51-678км21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/98368391.

Верховний Суд