Прокурор, засуджений та його захисник оскаржили до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду судові рішення щодо визнання особи винуватою в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах без мети збуту (ч. 3 ст. 309 КК України).

На думку засудженого та його захисника, суд, зокрема, неправильно кваліфікував дії особи. У своїй касаційній скарзі прокурор зазначив, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки доводам щодо безпідставної перекваліфікації місцевим судом дій обвинуваченого із ч. 3 ст. 307 (незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів в особливо великих розмірах з метою збуту) на ч. 3 ст. 309 КК України.

ККС ВС не погодився з доводами касаційних скарг, зважаючи на таке.

Відповідно до вироку місцевий суд вказав, що сторона обвинувачення не довела наявності в діях особи умислу на збут наркотичних засобів, а їх кількість, спосіб упакування та факт того, що обвинувачений не перебуває на обліку в лікаря-нарколога, у цьому випадку за відсутності інших доказів не можуть свідчити про наявність у її діях умислу на збут наркотичних засобів.

Обґрунтовуючи свої висновки, місцевий суд послався на показання обвинуваченого, який пояснював, що справді зберігав наркотичні засоби за місцем свого проживання як принаду для риби, при цьому наркотичні засоби нікому не збував, а також на показання трьох свідків, які вказували, що знають про те, що обвинувачений є рибалкою, і їм відомо про використання останнім рослин коноплі як принади для риби.

Крім того, місцевий суд також врахував фактичні дані, що містяться у протоколі обшуку (згідно з яким наркотичний засіб – канабіс, вилучений за місцем проживання обвинуваченого, зберігався в полімерних пляшках різного об’єму й пакунках з-під кави) та у висновках судових експертиз (відповідно до яких одна частина канабісу мала прілий запах і зберігалась із побутовим сміттям, а інша – мала прілий запах та ознаки біологічного руйнування різних ступенів, при цьому більша частина вилученої наркотичної речовини рослинного походження була зі стеблами та листям).

Апеляційний суд погодився з місцевим судом, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 309 КК України. З такими висновками погодилася і колегія суддів ККС ВС.

Не погодився ККС ВС і з доводами захисника та засудженого, які вказували на відсутність у діях останнього такої кваліфікуючої ознаки, як особливо великий розмір наркотичних засобів, посилаючись на те, що маса вилученого під час обшуку наркотичного засобу не відповідає масі наркотичного засобу, який було передано на дослідження експерту.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суди попередніх інстанцій встановили, що під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого було виявлено та вилучено наркотичні засоби масою понад 16 кг, які в присутності понятих були упаковані й опечатані. При надходженні наркотичних засобів до експертної установи цілісність пакувань не була порушена, а маса наркотичного засобу визначалась експертним шляхом.

До того ж доводи касаційних скарг захисника та засудженого в частині відсутності в діях останнього такої кваліфікуючої ознаки, як незаконне виготовлення наркотичних засобів, на переконання Суду, є також необґрунтованими. ККС ВС зазначив, що операції з виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин необов’язково мають бути складними та можуть здійснюватися у спосіб сушіння, різання, приготування відвару тощо. Місцевий суд установив, що особа незаконно шляхом зірвання придбала рослини коноплі, які в подальшому просушила, а потім, відділивши гілки верхівок від стовбурів рослин, виготовила наркотичну речовину – канабіс.

Постанова ККС ВС у справі № 648/434/18 (провадження № 51-1059км21) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/99037861.

Верховний Суд