Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кримінальний процесуальний закон не встановлює отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки ані слідчими суддями, ані прокурорами, ані слідчими.
Про це зазначив Верховний Суд у справі № 234/8805/18 від 16 листопада 2021 року.
«Результати таких перевірок, призначених у межах розслідування кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, є недопустимими доказами і відповідно до частини другої статті 86 Кримінального процесуального кодексу України не повинні бути використані під час ухвалення судових рішень у межах кримінального провадження», – йдеться в матеріалах справи.
За вироком суду першої інстанції два чоловіки були визнані невинуватими у пред’явленому їм обвинуваченні за частиною першою статті 272 Кримінального кодексу України та виправдані у зв’язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Вони обвинувачувалися органом досудового розслідування в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві.
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.
У касаційній скарзі прокурор зазначив про безпідставність аргументів судів першої та апеляційної інстанцій щодо визнання недопустимими актів перевірок суб’єкта господарювання та його структурних підрозділів Головним управлінням Держпраці. Зі змісту цих актів перевірок убачається, що вони були проведені на підставі ухвал слідчого судді.
Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові у справі № 51-499км17 від 6 березня 2018 року, суд першої інстанції вважав, що, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя не має повноважень приймати рішення щодо проведення перевірок. «Таким чином, надавши слідчому дозвіл на проведення перевірки, слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачене кримінальним процесуальним законодавством», – зазначено в матеріалах справи.
З урахуванням вищевикладеного ВС наголосив, що отримання доказів шляхом надання дозволу на проведення позапланової перевірки слідчими суддями, прокурорами, слідчими не встановлені законом, а тому позиції судів першої та апеляційної інстанцій про недопустимість актів перевірки є правильними.
У результаті касаційна скарга прокурора була залишена без задоволення.