Чому паспорт споживчого кредиту не є правочином, пояснив ВС

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми.

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду в постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20 відступила від раніше зроблених висновків у цій категорії спорів. У справі, що переглядалася, ключовим питанням було те, чи належить паспорт споживчого кредиту до письмової форми договору споживчого кредитування.

КЦС зауважив, що під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту.

Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Однак, на думку ОП КЦС, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця.

Способом підтвердження виконання переддоговірного обов’язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Проте у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

За таких обставин ОП КЦС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС від 2.12.2020 у справі № 284/157/20-ц, від 18.11.2020 у справі № 313/346/20 та від 26.12.2019 у справі № 467/555/19, про те, що паспорт споживчого кредиту є невід’ємною складовою частини спірного кредитного договору з огляду на згоду позичальника з умовами кредитування, яка підтверджена його підписом. Тому касаційну скаргу банку у цій справі ВС залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Джерело