Чи в інтересах батька відчуження авто доньці, яка з ним не проживає

У разі роздільного проживання батьків, дитина належить до сім’ї того з них, з ким вона проживає, і не належить до сім’ї іншого з батьків.

Таке тлумачення абзацу третього частини другої статті третьої Сімейного кодексу України, з урахуванням принципу розумності, навів Касаційний цивільний суд у постанові від 10.06.2022 у справі № 544/856/20.

У цій справі суд першої інстанції, встановивши, що автомобіль Hyundai Tucson відчужено без відома та згоди Особи_1, задовольнив позовну вимогу про стягнення з Особи_2 компенсації за нього.

Суд касаційної інстанції, залишаючи це рішення в силі, відхилив аргумент скарги про те, що спірний автомобіль відчужений в інтересах сім’ї і лише на її потреби, оскільки право власності на нього набула спільна з Особою_1 донька Особа_3. Адже відповідно до абзацу третього частини другої статті третьої СК України дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Об’єднана палата КЦС ВС уже звертала увага на те, що тлумачення приватно-правових норм має бути розумним та вказала, що «загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт шостий статті третьої Цивільного кодексу України). Тлумачення як статті третьої ЦК України загалом, так і пункту шостого статті третьої ЦК, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер. Інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.

Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства» (див. постанову ОП КЦС від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц).

Тому КЦС констатував, що з урахуванням принципу розумності абзац третій частини другої статті третьої Сімейного кодексу України слід розуміти таким чином, що у разі роздільного проживання батьків, дитина належить до сім’ї того, з ким вона проживає, і не належить до сім’ї іншого.

Джерело